Сонце, біленькі вулички, морозиво, старовинні площі, ідеальні фото для Instagram — саме так уявляється поїздка до Європи. У голові — італійське вино, французькі круасани й тиха прогулянка вздовж каналу в Амстердамі. Але чомусь ніхто не фантазує про сонячний удар у Барселоні, зламаний палець у Празі чи раптову алергію в Римі. А це, між іншим, теж частина реальності. І коли це стається — вже не до селфі. Тоді дуже хочеться, щоб хоча б один документ у кишені врятував тебе від рахунку на 300 євро за консультацію терапевта. Саме тому туристичне страхування — це не просто зайвий пункт при бронюванні, а та сама річ, яка в потрібний момент змінює все.
Чесно кажучи, я теж колись думав: «Та навіщо мені страховка, я ж здоровий, і взагалі їду всього на чотири дні». Ну от, поїхав. Це була моя перша поїздка до Іспанії, в червні. Гаряче, сонце пече, а я, як справжній турист, пішки вирішив обійти все — від Готичного кварталу до Пляжи Барселонета. І вже десь на п’ятій годині прогулянки стало якось не так. Сісти нема де, тінь — лише в кафе, а вода вже давно скінчилась. Трошки паморочиться, трохи нудить. Зрештою мене просто знесло. Люди викликали швидку, і хоч усе обійшлось, рахунок, який я отримав на наступний день — не обійшовся. 180 євро за огляд, ще 90 за медикаменти. І це без нічого серйозного.
А тепер уяви, що сталося щось справді травматичне. Один мій знайомий вирішив покататись на електросамокаті у Відні. Там вони популярні, зручно, швидко — і здається, що нічого поганого не може трапитись. Але він не врахував, що бруківка + дощ = слизько. Зламав ногу. Порахуй: швидка допомога, рентген, тимчасова госпіталізація, аптека, милиці — все це тягне на суму, за яку можна було злітати ще раз туди й назад. Добре, що в нього була страховка. Йому нічого не довелось платити — страхова взяла все на себе, ще й допомогла знайти лікарню, де говорили англійською. Без неї — це був би кошмар.
Європа — це не лише про архітектуру й пасту. Це про медицину, яка дорога. А ще про суворі правила: ти не можеш просто зайти в лікарню й сказати «я заплачу пізніше». У більшості країн потрібен або поліс, або великий депозит. І навіть якщо тебе лікують — рахунок прийде чітко, без знижок на «туристів». Найбанальніша ситуація — отруєння в кафе. Щось не те з’їв — і вже шукаєш не пінту пива, а найближчу аптеку. А ще краще — лікаря. І от тут страховка знову може виручити. Ти телефонуєш за номером із поліса, кажеш, що сталося, і тобі підказують, куди йти, де є черговий лікар, а якщо треба — викликають допомогу. Без стресу, перекладачів і Google Translate.
Дехто вважає, що достатньо мати кредитку з «страховкою для подорожей». Але там, зазвичай, дуже базовий пакет, і далеко не все покривається. Особливо, якщо ти активний турист і, наприклад, катаєшся на сноуборді або орендуєш скутер на острові. Там уже включається зовсім інше — додаткове покриття. Без нього — страховка може просто не спрацювати. У тебе буде картка, поліс, все красиво — а в момент, коли щось трапиться, тобі скажуть: «на жаль, це не входить у програму».
Ще один приклад — втрачений багаж. Моя подруга летіла в Париж, а її валіза — у Стамбул. Долетіла через два дні. І ті два дні вона ходила в одному й тому ж. Добре, що в страховці був пункт про компенсацію за затримку багажу — вона купила мінімум речей, зберегла чеки, і їй компенсували витрати. Не скажу, що це повністю врятувало ситуацію, але принаймні не було відчуття, що гроші просто згоріли в повітрі.
Загалом, чим більше подорожуєш — тим більше розумієш, що страховка — це як зарядка до телефону: ти можеш не користуватись нею щодня, але коли вона тобі потрібна — без неї ніяк. І головне — вона коштує копійки. Поїздка на тиждень обійдеться в 200–300 грн. Це дешевше, ніж одна кава в аеропорту. Але ця кава не покриє лікування алергії, травми чи інфекції. А страховка — покриє.
Тому що б ти не планував — поїздку на вікенд до Праги, серфінг у Португалії чи весілля подруги в Будапешті — завжди бери з собою поліс. Він може й не знадобиться. Але якщо щось піде не так — ти скажеш собі «який же я молодець». І це буде один з небагатьох випадків, коли приємно платити за щось, чим ти не скористався. Бо скористатись страховкою — це завжди краще, ніж розгрібати все самому, в чужій країні, чужою мовою й без підтримки.